Четвер
28.10.2021
02:19
Форма входу
Пошук
Календар
«  Жовтень 2021  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Наші новини
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 62
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Малокаховський НВК "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад"

ПРОГРАМА

експериментального дослідження з теми

«Формування освітньої траєкторії учня в умовах школи

особистісного розвитку та творчої самореалізації»

Каховської районної ради

Херсонської області

                                                                   

Малокаховська

загальноосвітня школа

І-ІІІ ступенів

Каховської районної ради

Херсонської області

                                                                                                                         2016 р.

 

Освітній заклад, на базі якого буде проводитись експеримент.

          Малокаховська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Каховської районної ради Херсонської області

Керівник експерименту.

         Шевченко Ірина Іванівна, директор школи, вчитель вищої категорії, «Старший вчитель»

Науковий консультант.

          Слюсаренко Ніна Віталіївна, доктор педагогічних наук

Основні ідеї експерименту.

Соціально-економічні перетворення, які здійснюються в Україні, зумовлюють значні зміни в розвитку системи освіти. Основні сучасні нормативні документи серед стратегічних завдань реформування освіти визначають: відхід від авторитарної педагогіки; створення умов для формування активної, самостійної, відповідальної, творчої особистості, здатної до самоосвіти, саморозвитку; забезпечення умов для реалізації та самореалізації сутнісних сил дитини у різних видах її діяльності. Про це свідчать положення «Державної національної програми «Освіта» (ХХІ століття)», «Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті», «Концепції загальної середньої освіти (12-річної школи)», Державний стандарт початкової освіти, Державний стандарт базової та повної загальної освіти,  указ Президента від 30.09.2010 № 928 «Про заходи щодо забезпечення пріоритетності розвитку освіти в Україні».

Виконати поставлене завдання неможливо без переосмислення педагогічного досвіду минулого, який збагачує сучасну педагогіку новими фактами, дає змогу прогнозувати її майбутній розвиток.

На особливу увагу в цьому аспекті заслуговують ідеї західно-європейської теорії вільного виховання, яка досягла найбільшого розквіту у період кінця ХІХ – першої третини ХХ століття.

В українській педагогічній науці західноєвропейська теорія вільного виховання була предметом уваги вчених у дореволюційні і перші післяреволюційні роки і, починаючи з часів перебудови, знову викликає постійно зростаючий інтерес.

В останні роки ідеї теоретиків вільного виховання привертають увагу багатьох науковців. Різні аспекти цієї проблеми розкриті у низці дисертаційних досліджень: ідея гуманізації школи в кінці ХІХ – початку ХХ століття розглядалася Т. Петровою; проблема гуманізації шкільного навчання у спадщині Бременської педагогічної школи початку ХХ століття досліджувалася С. Бєловою; педагогічні погляди окремих зарубіжних представників вільного виховання того ж періоду (С. Френе, М.Монтессорі, Р.Штайнер, Дж.Дьюї, Г.Вінекен) вивчалися П. Браїловською, І. Дичьківською, О. Іоновою, В. Коваленком, Л. Образцовою та ін.

Межа XIX–XX століть стала періодом своєрідної наукової революції в педагогіці, що поклала початок формуванню науково-педагогічних парадигм, визначила характер освіти у розвинених країн протягом усього століття. З іншого боку, на думку сучасних дослідників (Днепров Е. Д., Корнетов Р. Б. та ін.), вітчизняна педагогіка зазначеного періоду розвивалася у взаємодії із західною. Саме у ці роки намітилися перші шляхи співробітництва педагогічної громадськості різних країн і виникли можливості інтеграції культур.

Цей період представлений яскравим спектром педагогічних концепцій і навчальних проектів, котрі стали основою альтернативних педагогічних рухів у різних країнах, дали поштовх розвитку гуманістичної педагогіки, а сьогодні можуть слугувати фундаментом для формування нових напрямів педагогічної теорії та практики.

До ідей гуманізму і свободи розвитку дитячої особистості зверталися у своїх роботах: З. Борисова, І. Зязюн, М. Євтух, В. Пікельна, Б. Ступарик, О. Сухомлинська, Т. Сухотіна, Т. Сущенко, М. Ярмаченко та ін.
Окремі аспекти гуманістичної педагогіки знайшли відображення у підручниках і навчальних посібниках до курсів історії зарубіжної та порівняльної педагогіки В. Кравця, А. Сбруєвої та ін.

Отже, інтенсивний розвиток ідей гуманістичної педагогіки, який викликає посилення інтересу до теорії вільного виховання та об’єктивна необхідність вивчення історичного досвіду розвитку ідей вільного виховання у вітчизняній і зарубіжній педагогіці з одного боку, а з іншого – недостатнє розкриття у педагогічних дослідженнях проблем вільного виховання зумовили вибір теми експериментальної роботи «Школа вільного розвитку».

             Об'єкт дослідження – навчально-виховний процес сучасної загальноосвітньої школи.

             Предмет дослідженнязміст, форми і методи формування освітньої траєкторії учнів в школі особистісного розвитку та творчої самореалізації.

 Мета дослідження: змоделювати та експериментально перевірити процес формування освітньої траєкторії учня в умовах школи особистісного розвитку та творчої самореалізації.

     На основі  визначеної  мети  обґрунтовані  наступні  завдання дослідження:

– з'ясувати сутність процесу формування освітньої траєкторії учня як соціально-педагогічної проблеми;

– проаналізувати психофізичні, індивідуальні особливості дитини, вплив внутрішнього та зовнішнього середовища на її розвиток;

– виділити критерії, показники та ознаки рівнів результативності діяльності  школи особистісного розвитку та творчої самореалізації;

– обґрунтувати та експериментально перевірити модель школи особистісного розвитку та творчої самореалізації;

– розробити  методичні  матеріали  щодо формування освітньої траєкторії учня в умовах школи особистісного розвитку та творчої самореалізації.

Теоретичну основу дослідження становлять положення про сутність розвитку і саморозвитку особистості (Е. Клапаред, С. Максименко, С. Рубінштейн, Е. Торндайк, В. Штерн), концепція особистісно-орієнтованого виховання (І. Бех), загальна теорія педагогічної діяльності (Ю. Бабанський, І. Бех, І. Зязюн),  прогресивні ідеї вітчизняних освітніх діячів першої третини ХХ століття, спрямовані на гуманізацію навчально-виховного процесу, висвітлені у дисертаційних дослідженнях Н. Бєлкіної (М. Демков), Г. Головка (Я. Мамонтов), Г. Груць, Т. Пінчук, О. Таран, (С. Русова), О. Неживого, (В. Дурдуківський), Л. Ніколенко (Я. Чепіга); Н. Сікорської (С. Русова, О. Духнович) та ін; у роботах Є. Коваленко (С. Русова), І. Зайченка, Ж. Ільченко (Я. Чепіга, С. Русова).

До історіографічних праць,  що дають можливість проаналізувати ставлення вітчизняних вчених до ідей теорії вільного виховання, належать дослідження О. Бабіної, В. Білавич, В. Боброва, С. Вдович, О. Велемець, О. Винничук, Л. Вовк, І. Гавриш, О. Гриви, Л. Дровозюк, Т. Завгородньої, В. Кеміня, І. Лікарчука, Л. Потапової, Т. Равчиної, О. Сухомлинської, П. Ходанич, В. Хомич, О. Цвігун, М.Ярмаченка та ін.

Методологічну основу дослідження складають: теорія наукового пізнання; принципи антропоцентризму, історизму, детермінізму, об’єктивності, доказовості, системності, науковості; теорія самоцінності і унікальності дитячої особистості; положення про загальнолюдські цінності, про зв’язок історії з сьогоденням; ідея доцільності творчого використання науково-педагогічного доробку зарубіжних і вітчизняних педагогів минулого в сучасній практиці освіти й виховання; положення компаративістики як науки про зіставлення особливостей загальних і окремих тенденцій, законів та закономірностей розвитку освіти у світовому і національному масштабах.

Специфіка об’єкта і предмета дослідження визначили необхідність використання комплексу взаємопов’язаних методів дослідження:

  • теоретичні: аналіз і узагальнення філософської, психолого-педагогічної, методичної літератури, вивчення нормативних документів для визначення стану і теоретичного обґрунтування проблеми формування освітньої траєкторії учня в умовах школи особистісного розвитку та творчої самореалізації; моделювання для розробки школи особистісного розвитку та творчої самореалізації;
  •  емпіричні: педагогічні спостереження, бесіда, анкетування учнів для виявлення стану сформованості освітньої траєкторії учня; анкетування вчителів, метод ранжирування параметрів та метод експертних оцінок з метою побудови моделі школи особистісного розвитку та творчої самореалізації; педагогічний експеримент та самооцінка для визначення результативності організації формування освітньої траєкторії учня в умовах школи особистісного розвитку та творчої самореалізації; моделювання для розробки школи особистісного розвитку та творчої самореалізації;
  • статистичні: методи математичної статистики для кількісного аналізу експериментальних даних та встановлення достовірності висновків дослідження.

Наукова новизна дослідження:

вперше обґрунтовано та експериментально перевірено модель школи особистісного розвитку та творчої самореалізації;

уточнено дефініції «освітня траєкторія учня», «модель школи особистісного розвитку та творчої самореалізації», «ідеї вільного виховання», «творча самореалізація учня»;

конкретизовано критерії, показники та ознаки рівнів результативності діяльності школи особистісного розвитку та творчої самореалізації;

 – подальшого розвитку набули положення теорії особистісного розвитку учня.

Практичне значення дослідження полягає у розробці комплекту методичних  матеріалів щодо формування освітньої траєкторії учня в умовах школи особистісного розвитку та творчої самореалізації, які можуть бути використані як у загальноосвітніх закладах, так і в системі вищої освіти у процесі навчання майбутніх учителів.

Термін проведення експерименту: 2016-2021 роки.

 

Етапи проведення експерименту

Зміст роботи

Термін виконання

Відповідальний

Очікувані результати

Мотиваційно-організаційний етап

(з 01.09 по 31.12 2016 року)

 

Проаналізувати науково-методичну літературу та педагогічний досвід щодо формування освітньої траєкторії учня.

Вересень

2016 року

Директор Шевченко І.І., заступник директора з НВР Пендальчук І.А.

Спільний кластер знань, що сприятиме концептуальному входженню учасників у дослідно-експериментальну роботу 

 

Визначити педагогічні основи формування освітньої траєкторії учня в умовах школи особистісного розвитку та творчої самореалізації.

Вересень

2016 року

Директор Шевченко І.І., заступник директора з НВР Пендальчук І.А.

Навчально-методичні матеріали 

 

Здійснити діагностику готовності педагогічного колективу до проведення експериментальної роботи.

Вересень-жовтень

2016 року

Директор Шевченко І.І., практичний психолог Шевченко Д.В.

Аналіз якісного складу педагогічного колективу: визначення рівня теоретичної та практичної готовності педагогів до участі у дослідно-експериментальній роботі, відбір педагогічних працівників, які будуть брати участь в експерименті.

 

Обґрунтувати тему дослідження. Визначити мету і завдання дослідження.

Жовтень

2016 року

Директор Шевченко І.І.

Підготовка відповідного пакету документів.

 

Створити нормативно-правове забезпечення експерименту.

Листопад

2016 року

Заступник директора з НВР Пендальчук І.А.

Підготовка відповідного пакету документів.

 

Розробити програму дослідно-експериментальної роботи.

Грудень

2016 року

Директор Шевченко І.І., заступник директора з НВР Пендальчук І.А.

Підготовка відповідного пакету документів.

 

Проведення установчих семінарів-практикумів з метою ознайомлення педагогічного колективу з особливостями особистісного розвитку та творчої самореалізації учнів

Листопад –грудень

2016 року

Директор Шевченко І.І.

Збірка матеріалів семінару-наради, дискусія на форумі 
в Інтернеті 

Діагностично-пошуковий етап

(з 01.01.17 по 31.08.2018 року)

 

Обрати діагностичні методики для вивчення стану навчально-виховного процесу в сучасній загальноосвітній школі, розробити анкети, плани проведення  інтерв'ю.  

Січень-березень

2017 року

 

Внесення змін до методичної роботи з учителями та батьками за підсумками анкетування 

 

Конкретизувати критерії, показники та ознаки рівнів результативності діяльності школи особистісного розвитку та творчої самореалізації.

Лютий-квітень

2017 року

 

Розробка психодіагностичного інструментарію

 

Здійснити діагностику стану навчально-виховного процесу в Малокаховській загальноосвітній школі.

Січень   

2017 року-січень

2018 року

 

Інформаційні бюлетені, використання результатів моніторингу для визначення подальшої роботи в умовах експерименту

 

Розробити модель школи особистісного розвитку та творчої самореалізації.

Березень-серпень

2018 року

 

Модель школи особистісного розвитку та творчої самореалізації.

 

Підвести підсумки діагностично-пошукового етапу дослідно-експериментальної роботи.

Серпень

2018 року

 

Методичний матеріал

Формувальний етап

(з 01.09.2018 року по 01.08.2020 року.)

 

Запровадити нововведення (в тому числі, профільне навчання), забезпечуючи системний підхід до реалізації мети дослідно-експериментальної роботи.

Вересень 2018 року-травень 2019 року

 

Реалізація державної політики в галузі освіти щодо профільного навчання

 

Провести поточне оцінювання заданих параметрів, що дозволить вчасно здійснити якісну корекцію та з’ясувати об’єкти, які варто розвивати.

Травень-серпень 2019 року

 

Аналіз результатів діагностики, внесення коректив.

 

Здійснити корегування змісту науково-дослідницької роботи за умови незначної динаміки окремих показників експериментальної роботи.

Вересень 2019 року

 

Внесення змін до методичної роботи з учителями та батьками за підсумками анкетування

 

Організувати роботу щодо підвищення педагогічної майстерності вчителів (зокрема, провести курси підвищення кваліфікації педагогічних працівників на базі школи особистісного розвитку та творчої самореалізації).

Вересень 2019 року- травень 2020 року

 

Рівень професійної компетентності та кваліфікації педагогічних працівників.

 

Підвести підсумки формувального етапу дослідно-експериментальної роботи.

Травень-серпень 2020 року

 

Методичний матеріал

 

Висвітлення результатів впровадження дослідно-експериментальної роботи на веб-сайті експериментального навчаль- ного закладу.

Травень-серпень 2020 року

 

Дисемінація результатів дослідно-експериментальної роботи в практику роботи навчальних закладів області

Узагальнюючий етап

(з 01.09.2020 по 31.05.2021 року)

 

Узагальнити результати реалізації експериментальної системи заходів (прикінцевий стан рівня знань, умінь, навичок, вихованості тощо).

Вересень-грудень 2020 року

 

Аналіз результатів експерименту.

 

Схарактеризувати умови, за яких експеримент дав позитивні результати (навчально-матеріальні, гігієнічні, морально-психологічні та ін.).

Жовтень-грудень 2020 року

 

Методичні рекомендації. Експериментальні матеріали. Внесення коректив.

 

Здійснити статистично-кількісний та описово-якісний аналіз результатів експерименту.

Січень-травень 2021 року

 

Порівняльна характеристика

 

Розробити комплект методичних матеріалів щодо формування освітньої траєкторії учня в умовах школи особистісного розвитку та творчої самореалізації.

Березень-травень 2021 року

 

Методичний матеріал

 

Розробити стратегію подальшого розвитку сучасної загальноосвітньої школи.

Березень-травень 2021 року

 

Методичні рекомендації. Експериментальні матеріали. Внесення коректив.

 

Узагальнити досвід формування освітньої траєкторії учня в умовах школи особистісного розвитку та творчої самореалізації на сайті школи, у фахових виданнях, під час проведення різноманітних форумів.

Січень-травень 2021 року

 

Науковий звіт, методичні рекомендації, науково-практична конференція

 

Проведення циклу районних масових заходів із метою популяризації результатів експерименту

Січень-травень 2021 року

 

Публікації в освітянській пресі, Інтернет-виданнях, виступи в інших засобах масової інформації 

 

Очікувані результати:

Позитивні:

  • сформуються життєві компетентності учня, спроможність до самоосвіти, самоорганізації, саморозвитку;
  • підвищиться самооцінка, інтерес до життя, сформується здатність творення особистістю свого майбутнього;
  • учні набудуть життєвого досвіду в умовах мінливого соціального простору;
  • зросте імідж навчально-виховного закладу.

 

Негативні:

  • відсутність явних позитивних зрушень в розвитку життєвих компетентностей учнів внаслідок неможливості повної реалізації особистісних потенційних можливостей;
  • несприятливе управлінське забезпечення експерименту на кожному з етапів проведення, що обмежить  вирішення його завдань;
  • неможливість практично реалізувати програму дослідно-експериментальної роботи через наявність розбіжностей між наукою і освітньою практикою;
  • психолого-педагогічне відстеження особистісного розвитку та творчої самореалізації учнів буде неповним і неточним у зв’язку з недосконалістю сучасних діагностичних методів.