Історія

Малокаховської

загальноосвітньої

школи

І-ІІІ ступенів

У другій половині 19 століття Дніпровський повіт Таврійської губернії, куди входило на той час село Малокаховка, був найменш заселений в Російськвй Імперії. У 60-тих роках було проведено ряд прогресивних соціально-економічних реформ, які мали значний вплив і на галузь освіти. Після відміни кріпосного права з’явилося три типи початкових шкіл: міністерські, земські і церковно-приходські. 12 грудня 1840 року за клопотанням власника Каховки і Малокаховки миколи Дмитровича Овсянніко-Куликовського отримала статус містечка, що сприяло її економічному та культурному розвитку, з’явились нові райони, школи, училища та недільні школи для бідних дітей при Каховській церкві.

У 1889 році каховське земство при фінансовій допомозі власника Каховки і Малокаховки Костянтина Матвійовича Панкеєва побудувало двокласну земську школу і в селі Малокаховка. До революції вона існувала на кошти земства та її власників: Панкеєвих, а згодом Тработті, а в роки радянської влади – на кошти Союзу робітників землі та лісу. В результаті краєзнавчих пошуків, знайдено щоденник однієї з перших вчителів Малокаховської школи Мироненко Олександри Георгіївни, яка описує життя школи з 1916 року.

Важкими були роки революції 1917-1918 років, громадянської війни, голоду 1921-1922 років. Проте, Олександра Георгіївна не впадала у відчай, її гріла кипуча енергія і бажання дати дітям грамоту, виростити їх прайелюбними, розумними дітьми. Дітей у школі в цей час було небагато, але згодом їх кількість збільшилась до 72 чоловік. Школою керувала земська управа, яка знаходилась в Олешках ( нині Цюрупинськ ). Звідти приходили всі вказівки, інструкції та зарплата, яку один раз на місяць розвозив окремий чоловік по шкоолах повіту.

Після голоду 1921-1922 років в Малокаховську школу прийшов працювати вчителем Терещенко Олексій Петрович, який вечорами проводив з дорослими ще й драмгурток. Було створено комітет по ліквідації безграмотності, лікбез було відкрито і при Малокаховській школі.

Згідно з звітом директора школи села Малокаховка Цокута 1924 року в школі навчалось 35 осіб. У 1926-1928 роках річні звіти підписані вчителями а. Журман та М. Журман. У ті часи школаналежала до Малокаховської Ради депутатів робітничих, селянських і червоноармійських депутатів Каховського району Одеської губернії. Контролював роботу школи райінспектор Запорожець.

З 1925 року директором школи працює Дерябкіна Олександра Іванівна, яка по спогадах сторожилів була і вимогливою і людяною. На той час у школі вже було одинадцять парт, кожна на десять чоловік, стіл, шафа. З 1925 року починає працювати німецька школа у селі судаки, де була німецька колонія. Там навчали дітей на німецькій та російській мовах. Так як село Малокаховка заселене на початку 19 століття кріпосними з орловської, курської, Рязанської губерній було російськоовним, то і в школі викладали на російській мові.

У 1929 році в Судаках з’явилась молода досвідчена вчителька історії попова Сицилія аркадіївна. Відразу зверніли увагу на її працелюбність і відповідальність, тому невдовзі вона стала директором школи в судаках.

У 1948 році, після ВВВ, у старому селі малокаховка силами колгоспу «Соревнователь» побудували нову семирічну школу. Директором школи став Малецький Олексій Іванович, його заступником гарна вчителька Ярова Марія Спиридонівна. В цей час в школі працювали вчителі: Ляшенко Віра Іванівна, Бабич Валентина Іванівна, Жадан марія Іллівна ( згодом Танцур ), Коваленко Тамара Захарівна, Тализін Віктор Дмитрович, Корецькі Михайло Прохорович та Ніна Іванівна, Тализіна Ганна Дмитрівна. Згодом прийшло молоде поповнення: Биков Петро Павлович, Мартюк Олена Василівна. Пізніше директором школи став Хохуля Іван Дмитрович, а його дружина Олена Андріївна була вчителькою.

У зв’язку з будівництвом Каховської ГЕС село Малокаховка у 1953 році перенесли на нове місце. Директором нової школи, відкритої в 1955 році, стала Попова С.А., заступником була Бабич В.І., а згодом вчитель математики Кисельова Людмила Василівна. Вчителями тоді працювали: Гапоненко Марія Григорівна, Салько Діна Олександрівна; чудові вчителі: Макарови Олександра самойлівна та Микола Олександрович. В новому селі тяжко було Сицилії Аркадіївні будувати нову двоповерхову школу. Все її особисте життя було заповнене проблемами новобудови. Вона й жила при закладі, з ранього ранку до пізньої ночі турбувалася проблемами зведення нової гарної школи. Акації, що й сьогодні ростуть біля школи, Сицилія Аркадіївна садила своїми руками.